Ісламська республіка може створити бомбу швидше, ніж будь-коли в історії – і ніщо не може стати на її шляху.
Ядерна зброя колись була визнана неісламською верховним лідером Ірану. Але багато чого змінилося з 1990-х років, і хоча аятола Алі Хаменеї все ще очолює режим, ядерна зброя вже перестала бути табу. Як пише The Telegraph, Тегеран наполягає на тому, що не планує використовувати свою ядерну програму як зброю, і стверджує, що вона призначена лише для цивільних цілей.
Також остання оцінка розвідки США полягає в тому, що Іран "наразі не здійснює ключову діяльність із розробки ядерної зброї, необхідну для виробництва ядерного пристрою, який можна перевірити".
Однак у цій історії є певні тривожні деталі
Іран нарощує виробництво високозбагаченого урану, який втім не досягає збройового рівня, необхідного для атомної бомби. З 2019 року станом на лютий Іран збільшив кількість збагаченого урану з 997 кг до 5525 кг. Це включає збільшення урану, збагаченого до 60 відсотків, або близького до "збройового", з 88 кг до 123 кг за минулий рік.
Як зазначала Келсі Девенпорт, директор з політики нерозповсюдження в Асоціації контролю над озброєннями, Іран зараз може створити бомбу швидше, ніж будь-коли в своїй історії.
"Якщо Тегеран прийме політичне рішення розробити ядерний арсенал, він зможе виробити достатньо збройового урану для вибухового пристрою менш ніж за тиждень і достатньо для п’яти-шести одиниць за місяць… Створення бомби займе більше часу — ймовірно, від шести місяців до року, - але цей процес відбуватиметься на таємних незаявлених об’єктах, що ускладнить виявлення та знищення".
Ядерна угода Ірану
Коріння цієї кризи лежить у краху іранської ядерної угоди (JCPOA). Згідно з угодою, підписаною у 2015 році, Іран погодився на жорсткі обмеження, які гарантували, що він не зможе накопичити достатньо збагаченого урану для виробництва однієї бомби.
Однак у 2018 році тодішній президент Трамп вивів США з угоди і відновив санкції Вашингтона проти Тегерана. Зусилля відновити угоду на початку президентства Джо Байдена провалилися через опір Ірану та відсутність політичної волі в США.