Фен Юйцзюнь каже, що війна загострила китайсько-російські відносини.
Війна між Росією та Україною виявилася катастрофічною для обох країн. Оскільки жодна із сторін не має переважної переваги, а їхні політичні позиції повністю розходяться, бойові дії навряд чи закінчаться найближчим часом. Проте зрозуміло одне: цей конфлікт є вододілом після закінчення «холодної війни», який матиме глибокі та довгострокові глобальні наслідки.
На хід війни впливатимуть чотири основні чинники.
- По-перше, це рівень опору та національної єдності, виявлений українцями, який досі був надзвичайним.
- Друге — це міжнародна підтримка України, яка останнім часом і не виправдовує очікувань країни, але залишається широкою.
- Третій чинник – це природа сучасної війни, змагання, яке включає поєднання промислової могутності і систем командування, контролю, зв'язку і розвідки. Одна з причин, через яку Росія боролася в цій війні, полягає в тому, що вона ще не оговталася від драматичної деіндустріалізації, яку вона пережила після розпаду Радянського Союзу.
- Останній фактор – інформація. Коли справа доходить до ухвалення рішень, Володимир Путін опиняється у пастці інформаційного кокона через те, що він так довго перебуває при владі. Російський президент та його команда з національної безпеки не мають доступу до точних розвідувальних даних. У системі, якою вони управляють, відсутній ефективний механізм виправлення помилок. Їхні українські колеги більш гнучкі та ефективні.
У сукупності ці чотири фактори роблять остаточну поразку Росії неминучою. Згодом вона буде змушена піти з усіх окупованих українських територій, включаючи Крим. Її ядерний потенціал не є гарантією успіху. Хіба Америка, яка має ядерну зброю, не пішла з Кореї, В'єтнаму та Афганістану?
Хоча війна обійшлася Україні дуже дорого, сила та єдність її опору зруйнували міф про непереможність Росії у воєнному відношенні. Україна ще може повстати з попелу. Коли війна закінчиться, вона може розраховувати на можливість вступу до Європейського Союзу та НАТО.
Війна є переломним моментом для Росії. Це привело режим Путіна до широкої міжнародної ізоляції. Йому також довелося мати справу із важкими внутрішньополітичними течіями: від повстання найманців із групи Вагнера та інших військових угруповань (наприклад, у Білгороді) до етнічної напруженості у кількох російських регіонах та нещодавнього теракту у Москві. Це показує, що політичний ризик у Росії дуже високий. Путін, можливо, нещодавно був переобраний, але йому загрожують усілякі події «чорного лебедя».
На додаток до ризиків, з якими стикається Путін, війна переконала все більше і більше колишніх радянських республік у тому, що імперські амбіції Росії загрожують їхній незалежності, суверенітету та територіальній цілісності. Все більше усвідомлюючи, що про перемогу Росії не може бути мови, ці держави дистанціюються від Москви різними способами: від розробки політики економічного розвитку, менш залежної від Росії, до проведення більш збалансованої зовнішньої політики.
Війна змусила Європу усвідомити величезну загрозу, яку військова агресія Росії становить для безпеки континенту та міжнародного порядку, поклавши край розрядці між ЄС та Росією після «холодної війни». Багато європейських країн відмовилися від своїх ілюзій щодо путінської Росії.
В той же час війна вивела НАТО зі стану, який президент Франції Еммануель Макрон назвав «мертвим мозком». Оскільки більшість країн НАТО збільшують свої військові витрати, передове військове розгортання альянсу у Східній Європі отримало значну підтримку. Вступ Швеції та Фінляндії до НАТО наголошує на нездатності Путіна використовувати війну для запобігання розширенню альянсу.
Війна також допоможе змінити склад Ради Безпеки ООН. Це наголосило на нездатності цього органу ефективно виконувати свої обов'язки щодо підтримання миру в усьому світі та регіональної безпеки через зловживання правом вето з боку деяких постійних членів. Це розлютило міжнародне співтовариство, збільшивши шанси на прискорення реформи Ради Безпеки. Німеччина, Японія, Індія та інші країни, ймовірно, стануть постійними членами, а п'ять нинішніх постійних членів можуть втратити право вето. Без реформи параліч, який став відмінною рисою Ради Безпеки, приведе світ у ще більш небезпечне місце.
Відносини Китаю з Росією не фіксовані, і на них вплинули події останніх двох років. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров щойно відвідав Пекін, де він та його китайський колега ще раз наголосили на тісних зв'язках між своїми країнами. Але поїздка, схоже, була скоріше дипломатичною спробою Росії показати, що вона не самотня, ніж щирою любов'ю. Проникливі спостерігачі зазначають, що позиція Китаю щодо Росії повернулася від позиції «немає обмежень» початку 2022 року, до війни, до традиційних принципів «неприєднання, неконфронтації та ненацілювання на треті сторони».
Хоча Китай не приєднався до західних санкцій проти Росії, він не порушує їх систематично. Правда, що в 2023 році Китай імпортував понад 100 мільйонів тонн російської нафти, але це не набагато більше, ніж він купував щорічно до війни. Якщо Китай припинить імпортувати російську нафту і натомість купуватиме її в інших країнах, це, безсумнівно, призведе до зростання світових цін на нафту, чинячи величезний тиск на світову економіку.
З початку війни Китай провів два раунди дипломатичного посередництва. Успіх виявився недосяжним, але ніхто не повинен сумніватися в бажанні Китаю покласти край цій жорстокій війні шляхом переговорів. Це бажання показує, що Китай та Росія дуже різні країни. Росія прагне підірвати існуючий міжнародний та регіональний порядок через війну, тоді як Китай хоче вирішувати суперечки мирним шляхом.
Оскільки Росія все ще атакує українські військові позиції, найважливішу інфраструктуру та міста і, можливо, готова до подальшої ескалації, шанси на перемир'я на корейський зразок виглядають малоймовірними. За відсутності фундаментальних змін у політичній системі та ідеології Росії конфлікт може заморозитись. Це тільки дозволить Росії продовжувати розв'язувати нові війни після перепочинку, наражаючи світ на ще більшу небезпеку.
Фен Юйцзюнь — професор Пекінського університету.
Джерело — The Economist
Решта новин